Към съдържанието

BO

Представката bo- означава роднинска връзка след сключен брак.

Представката bo- се среща главно в следните три думи за роднински връзки, както и в съответните им женски производни форми на -in:

  • patro ('баща') → via bopatro ('свекър/тъст ти') = бащата на съпруга или съпругата ти
  • filo ('син') → via bofilo ('зет ти') = съпругът на дъщеря ти
  • frato ('брат') → via bofrato ('шурей/девер ти') = братът на съпруга или съпругата ти; съпругът на сестра ти; съпругът на сестрата на съпруга или съпругата ти

Ankaŭ la BO-vortoj bokuzo, bonevo, boonklo, boavo, bonepo, boparenco kaj bofamiliano (kaj la respondaj IN-formoj) estas eblaj, sed malpli ofte uzataj. Anstataŭe oni uzas normale la simplajn vortojn sen BO.

Kiam temas pri parenceco pere de du geedzecoj, oni logike povus uzi vortojn kun duobla BO-prefikso: via bobofrato = "la edzo de fratino de via edz(in)o", via bobokuzo = "la edzo de kuz(in)o de via edz(in)o", via bobonevo = "la edzo de nev(in)o de via edz(in)o", via boboonklo = "la edzo de onkl(in)o de via edz(in)o". En la praktiko oni tamen uzas nur simplajn BO-formojn ankaŭ por tiaj signifoj.

BO povas aperi kune kun la prefiksoj GE kaj PRA. La reciproka ordo de tiuj prefiksoj ne gravas por la signifo, sed kutime GE aperas laste: bogepatroj, bogefratoj, prageavoj, bopragekuzoj k.s.

ĈEF

ĈEF = "la plej grava, la plej altranga". ĈEF montras, ke la posta afero estas la plej grava inter ĉiuj similaj aferoj:

  • redaktoro (редактор) → ĉefredaktoro (главен редактор) = най-важният редактор (например на вестник), който отговаря за съдържанието на вестника.
  • artikolo ('статия') → ĉefartikolo ('главна статия') = най-важната статия във вестник; най-често статия относно мнението на издателя или на главния редактор.
  • urbo ('град') → ĉefurbo ('столица') = градът, който е приет официално като най-важен в цялата държава и в който обикновено се намира правителството, парламентът и т.н.
  • strato ('улица') → ĉefstrato ('главна улица') = най-важната и най-голяма улица на град
  • ĉefo ('шеф') = най-важният или най-високопоставен човек; ĉefa ('главен') = най-важен, най-високопоставен

ĈEF montras la plej gravan aferon aŭ personon. La sufikso ESTR montras personon, kiu gvidas kaj decidas. Ofte tiu persono, kiu estas plej grava, havas ankaŭ decidopovon, kaj tial oni iafoje povas esprimi la saman aferon ĉu per ESTR-vorto, ĉu per ĈEF-vorto, ekz.: ĉefredaktoro (la plej grava redaktoro) ≈ redakciestro (estro de redakcio). ESTR ĉiam montras personon, dum ĈEF kiel prefikso ne montras mem personon: ĉefurbo tute ne egalas al urbestro. La memstara substantivo ĉefo tamen ĉiam montras personon, kaj tial la vortoj ĉefo kaj estro estas en la praktiko preskaŭ samsignifaj.

DIS

DIS = "for en malsamaj aŭ pluraj direktoj, malkunen". DIS estas uzata nur antaŭ agaj vortoj, kaj ĉiam montras manieron de la ago aŭ rezulton de la ago.

Ĉe mova vorto DIS montras, ke pluraj aferoj moviĝas for en malsamaj direktoj:

  • iri ('отивам') → disiri ('разотивам(е) се') = отивам(е) си в различни посоки
  • kuri ('тичам', 'бягам') → diskuri ('разтичвам се', 'разбягвам се') = тичам в различни посоки
  • sendado ('изпращане') → dissendado ('разпращане') = изпращане на няколко посоки наведнъж

При дума, която вече носи собствено значение, представката dis- усилва това значение:

  • ŝiri ('късам') → disŝiri ('разкъсвам') = разпарчетосвам чрез късане
  • rompi ('чупя') → disrompi ('разчупвам') = раздробявам на парчета чрез чупене
  • dedisde = "de" en formova aŭ malsimileca signifo (ĉi tie DIS escepte aperas antaŭ ne-aga vorto)

Ĉe vorto kun ia kuniga signifo DIS anstataŭigas la kunigan signifon per disiga. DIS tiam egalas al MAL:

  • volvidisvolvi = malvolvi
  • faldi ('сгъвам') → disfaldi ('разгъвам') = отгъвам

DIS uziĝas ankaŭ kiel ordinara radiko: disa = malkuna, dividita, maldensa; disigi = igi disa(j), disdividi.

EK

EK = "komenco de ago, subita ago". EK estas uzata nur ĉe agaj vortoj, kaj ĉiam montras manieron de la ago.

Plej ofte EK montras, ke ago komenciĝas. Ĝi montras la plej unuan momenton de la ago, ofte kun nuanco de subiteco aŭ neatenditeco:

  • kuri ('тичам') → ekkuri ('затичвам') = започвам да тичам
  • sidi ('седя') → eksidi ('сядам') = започвам да седя
  • pluvi ('вали') → ekpluvi ('завалява') = започва да вали (за дъжд)
  • floro ('цвете') → flori ('цъфтя') → ekflori ('разцъфвам') = започвам да цъфтя
  • deekde = komence de (ĉi tie EK escepte aperas antaŭ ne-aga vorto)

Ankaŭ la sufikso povas en iuj okazoj montri komencon de ago: sidiĝi, estiĝi k.s. EK montras pli subitan, pli rapidan komencon ol IĜ.

Iafoje EK montras subitan agon, kiu daŭras nur momenteton. Tiam temas ne nur pri la komenco, sed pri la tuta ago:

  • fulmiekfulmi = momente kaj subite fulmi
  • brili ('блестя') → ekbrili ('заблестявам') = внезапно издавам блясък
  • rigardo ('поглед') → ekrigardo ('поглед') = бърз, рязък поглед

EK uziĝas ankaŭ kiel ordinara radiko kaj kiel ekkria vorteto:

  • eki ('започвам')
  • ekigi ('започвам') = започвам нещо
  • ek! = komencu tuj!, ni (tuj) komencu!, k.s.

EKS

EKS = "iam antaŭe estinta, ne plu oficanta, ne plu tia". EKS estas uzata precipe ĉe profesioj kaj aliaj homaj roloj, sed iafoje ankaŭ ĉe alispecaj vortoj:

  • reĝo ('крал', 'цар') → eksreĝo ('бивш крал', 'бивш цар') = бивш владетел на монархия
  • edzo ('съпруг') → eksedzo ('бивш съпруг') = човек, който преди е бил съпруг на някого
  • (ge)edziĝi ('омъжвам се') → eks(ge)edziĝi ('развеждам се') = прекратявам брак с някого
  • moda ('модерен') → eksmoda ('старомоден') = който вече не е на мода
  • eksa = iama, ne plu estanta; eksiĝi = abdiki, deposteniĝi

При думи, назоваващи животни, представката eks- носи значение на „скопен“, „кастриран“: bovoeksbovo = вол.

GE

GE = "ambaŭ seksoj". GE estas uzata ĉe viraj kaj sekse neŭtraj vortoj por doni al ili ambaŭseksan signifon.

Ge- най-често посочва двойка:

  • patro ('баща') → gepatroj ('родители') = майката и бащата (на общи деца)
  • edzo ('съпруг') → geedzoj ('съпруг и съпруга') = съпругът и неговата съпруга
  • fianĉo ('годеник') → gefianĉoj = годеникът и неговата годеница
  • doktorogedoktoroj = doktoro kaj ties edz(in)o (gedoktoroj logike devus esti paro, en kiu ambaŭ estas doktoroj — tial oni nuntempe apenaŭ uzas vortojn kiel gedoktoroj pri paro)

GE ankaŭ estas uzata ĉe parencovortoj por montri grupon de parencoj el ambaŭ seksoj:

  • frato ('брат') → gefratoj ('роднини') = брат/братя и сестра/сестри
  • filo ('син') → gefiloj ('деца') = син(ове) и дъщеря (дъщери)

GE estas ankaŭ uzata pli ĝenerale por montri, ke ambaŭ seksoj ĉeestas en grupo:

  • knabo ('момче') → geknaboj = и момчета, и момичета
  • lernanto ('ученик') → gelernantoj ('ученици') = ученици и от двата пола
  • doktoro ('доктор') → gedoktoroj ('доктори') = доктори и от двата пола

Ако думата сама по себе си е полово неутрална, не е нужно да ѝ се прилепва представката ge-, освен ако не искаме да наблегнем и на двата пола едновременно. Обикновено се казва само lernantoj и doktoroj.

Представката ge- рядко се среща прилепена за дума, която не може да има пол. Такава новосформирана ge-дума посочва, че нещото се отнася и двата пола, често с шеговит нюанс. Такива думи са неестествени и не се използват твърде много: lernejogelernejo = училище и за двата пола.

Noto: GE-vorto kun O-finaĵo povas normale esti nur plurala, ĉar devas esti pli ol unu por ke ambaŭ seksoj povu ĉeesti. Sed oni iafoje provas streĉi la signifon de GE al la simila signifo "iu ajn el la du seksoj". Tiam oni povas fari vortojn kiel gepatro = "patro aŭ patrino", geedzo = "edzino aŭ edzo". Tia uzo tamen ne estas normala, kaj multaj opinias ĝin nelogika kaj nekorekta. Tiaj vortoj estas tamen kompreneblaj kaj povas esti utilaj. La estonteco montros, ĉu ili akceptiĝos.

MAL

С представката mal- се образува дума, носеща точно обратното значение на думата, към която се прилепя. Използва се единствено при думи, които имат пряк антоним.

  • bona ('добър') → malbona ('лош')
  • granda ('голям') → malgranda ('малък')
  • feliĉa ('щастлив') → malfeliĉa ('нещастен')
  • laborema ('работлив') → mallaborema ('мързелив')
  • graso ('мас', 'мазнина') → grasa ('мазен') → malgrasa ('постен') = който няма или има малко мазнина
  • pli ('повече') → malpli ('по-малко')
  • tro ('твърде много') → maltro ('твърде малко')
  • fermi ('затварям') → malfermi ('отварям')
  • ami ('обичам') → malami ('мразя')
  • ŝlosi ('заключвам') → malŝlosi ('отключвам')
  • aliĝi ('присъединявам се') → malaliĝi ('напускам', 'оттеглям се')
  • kodo ('код') → kodi ('кодирам') → malkodi ('разкодирам') = разшифровам кодиран текст
  • antaŭ ('пред') → malantaŭ ('зад')
  • supre ('отгоре') → malsupre ('отдолу')
  • simetrio ('съразмерност', 'симетрия') → malsimetrio ('несъразмерност')
  • amiko ('приятел') → malamiko ('враг')
  • lumo ('светлина') → mallumo ('тъмнина', 'мрак')
  • malo ('противоположно(то)') male ('противоположно', 'напротив')

Oni povas iafoje heziti inter MAL kaj ne. Ne montras foreston, mankon de io, dum MAL montras ĉeeston de la kontraŭa ideo. Ofte ambaŭ estas uzeblaj, sed kun iom malsamaj signifoj. Iafoje estas nur nuanca diferenco. MAL estas iafoje uzata kiel pli forta ne:

  • laŭdi ('хваля') = казвам колко добро е нещо
  • ne laŭdi ('не хваля') = не казвам колко добро е нещо
  • mallaŭdi ('коря'; 'смъмрям') = казвам колко лошо е нещо
  • ne mallaŭdi ('не коря'; 'не смъмрям') = не казвам колко лошо е нещо
  • amiko ('приятел') = човек, към когото изпитваме симпатия или любов
  • neamiko ('неприятел') = човек, към когото не изпитваме нищо особено
  • malamiko ('враг') = човек, към когото изпитваме антипатия или омраза

MIS

MIS = "erareco, malĝusteco, malboneco". MIS ĉiam montras manieron aŭ econ de tio, kio staras poste.

  • kalkuli ('изчислявам', 'пресмятам') → miskalkuli ('изчислявам/пресмятам погрешно') = допускам грешка при изчисление или пресмятане
  • kompreni ('разбирам') → miskompreni ('разбирам погрешно')
  • skribi ('пиша') → misskribi ('пиша погрешно') = написвам нещо погрешно, допускам писмена грешка
  • korekti ('поправям') → miskorekti ('поправям погрешно')
  • uzi ('използвам', 'употребявам') → misuzi ('злоупотребявам') = използвам по лош или неправилен начин
  • trakti ('третирам') → mistrakti ('малтретирам') = третирам, отнасям се зле с някого или с нещо
  • faromisfaro = malbona faro
  • formomisformo = erara, malbona formo
  • formi ('образувам', 'формирам') → misformi ('обезобразявам', 'деформирам') = придавам неправилна, лоша форма на нещо

Ne konfuzu MIS kun MAL. MIS ne ŝanĝas la bazan signifon de vorto, sed nur aldonas la ideon de erareco aŭ malboneco. MAL komplete ŝanĝas la signifon en la kontraŭon:

  • laŭdi ('хваля') = казвам колко добро е нещо
  • mislaŭdi = erare diri, ke io estas bona, dum ĝi fakte estas malbona
  • mallaŭdi = diri, kiel malbona io estas
  • mismallaŭdi = erare diri, ke io estas malbona, dum ĝi fakte estas bona

PRA

PRA = "antaŭ tre longa tempo, primitiva". PRA montras, ke tio, kio staras poste estas tempe malproksima:

  • homo ('човек') → prahomo ('прачовек')
  • arbaro ('гора') → praarbaro ('древна гора') = гора, съществуваща от много дълго време
  • tempo ('време') → pratempo ('памтивек', 'древни времена') = изначалното време на човечеството или на света
  • antaŭlasta ('предпоследен') → praantaŭlasta ('предпредпоследен') = който е преди предпоследния

Ĉe la parencovortoj av(in)o, nep(in)o, onkl(in)o, nev(in)o kaj kuz(in)o PRA montras parencecon je unu generacio pli malproksiman (antaŭe aŭ poste en la tempo):

  • avo ('дядо') → via praavo ('твоят прадядо') = бащата на дядо ти или баба ти
  • avo ('дядо') → via prapraavo ('твоят прапрадядо') = бащата на прадядо ти или прабаба ти
  • avo ('дядо') → via praprapraavo ('прапрапрадядо ти') = дядото на прапрадядо ти или на прапрабаба ти
  • nepo ('племенник') → via pranepo ('твоят праплеменник') = синът на внука или внучката ти
  • nepo ('племенник') → via prapranepo ('твоят прапраплеменник') = племенникът на внука или внучката ти
  • onklo ('чичо') → via praonklo ('прачичо ти') = чичото на баща ти или майка ти
  • nevo ('внук') → via pranevo ('твоят правнук') = синът на внука или внучката ти
  • kuzovia prakuzo = la filo de la kuz(in)o de via patr(in)o

Ĉe la parencovortoj patr(in)o kaj fil(in)o PRA montras malproksiman parencecon plurajn aŭ multajn generaciojn antaŭe aŭ poste:

  • patroprapatro = malproksima vira parenco de kiu iu devenas, efektiva aŭ imagata fondinto de popolo, tribo aŭ familio
  • filoprafilo = malproksima vira parenco, kiu devenas de certa persono

Ofte oni uzas prapatroj kaj prafiloj (kun J-finaĵo) ĝenerale pri ies antaŭuloj kaj posteuloj, ofte eĉ sen seksa distingo.

Ĉe parencovortoj PRA povas aperi kune kun la prefiksoj BO kaj GE.

RE

RE = "veni aŭ meti denove en la saman lokon kiel antaŭe, denove fari aŭ fariĝi tia kiel antaŭe, fari aŭ okazi ankoraŭ unu fojon en sama aŭ alia maniero". RE estas uzata nur ĉe agaj vortoj, kaj ĉiam montras manieron de la ago:

  • veni ('идвам') → reveni ('връщам се') = идвам отново на мястото, където съм бил преди
  • doni ('давам') → redoni ('връщам') = давам нещо на някого, който преди го е имал
  • brilo ('блясък') → rebrilo ('отблясък')
  • bonigirebonigi = denove bonigi ion, kio malboniĝis
  • saniĝi ('оздравявам') → resaniĝi ('възстановявам се') = оздравявам отново след боледуване
  • diri ('казвам') → rediri ('повтарям', 'казвам отново'; 'отвръщам') = казвам отново същото нещо; казвам в отговор
  • trovi ('намирам') → retrovi ('намирам отново') = намирам каквото съм загубил
  • koni ('познавам') → rekoni ('разпознавам'; 'признавам') = виждам нещо или някого и забелязвам, че вече го знам или познавам; признавам стойността на нещо
  • turni ('обръщам') → returni ('преобръщам') = обръщам отново нещо в началната му позиция
  • ree = denove, ankoraŭfoje

Iuj RE-vortoj ekestis pro influo de nacilingvaj vortoj, kaj havas nelogikan signifon. Ekz. reprezenti ordinare ne signifas "prezenti denove", sed "agi anstataŭ iu, en ies nomo". Resumi ne estas "denove sumi", sed "koncize esprimi la esencon". Tiujn, kaj aliajn vortojn, oni nun normale rigardas kiel nekunmetitajn (faritajn el la radikoj REPREZENT kaj RESUM). Returni kaj precipe returna kaj returne estis antaŭe uzataj ankaŭ pri reirado kaj redonado. Nun oni uzas tiujn vortojn nur kiam temas pri efektiva turnado.

Обратно нагоре