22 Дієслова / Граматика

Слово з будь-яким із закінченням I, AS, IS, OS, US або U є дієсловом. Дієслово показує виконання дії або находження в якомусь стані.

Певна форма дієслова —дієслово з одним із закінчень AS, IS, OS, US та U. Поданий тип дієслова відіграє роль присудка в реченні.
Інфінітив - дієслово з I-закінченням. Поданий тип дієслова не виступає в ролі присудка, але має різноманітні інші ролі в реченнях.

Визначена форма дієслова

Існують три визначені форми дієслова: орієнтоване, (імператив) та умовні.

Орієнтовні

Орієнтовні дієслова показують реальні дії та стани. В орієнтовному дієслові розрізняють три часи: теперішнє, минуле та майбутнє.

Теперішній час: AS-закінчення

Дієслово в теперішньому часі, дієслово з закінченням AS, показує, що дія або стан реальні та що вона почалась, але не закінчилась. Це означає, що дія відбувається зараз, або що вона відбувається періодично, або що подія завжди вірна:

laboras = Дія "працювати" почалась, але досі не закінчилась
estas = Стан "бути" почався, але досі не закінчився

Mi sidas sur seĝo. - Я сиджу на стільці.

Сидіння на стільці є реальним і теперішнім.
Mi estas advokato. - Я адвокат.

Це професія, котра є актуальною в теперішній час.
Kvar kaj dek ok faras dudek du. - Чотири та вісімнадцять дорівнює двадцяти двом.

Це дійсно завжди.
Nun mi legas. - Зараз я читаю.

Читання відбувається в теперішній час.
Hodiaŭ mi studas Esperanton. - Сьогодні я вчу Есперанто.

Можливо, я не вчу Есперанто точно в момент, коли я це говорю, але я почав вчити та ще не закінчив.
En la vintro oni hejtas la fornojn. - Взимку топлять печі.

Це відбувається кожну зиму.
Mi loĝas ĉi tie tri jarojn. - Я мешкаю тут три роки.

Моє проживання триває вже три роки і продовжується далі.

Інколи використовується теперішній час для розповіді про те, що було в минулому. Такий стиль написання робить оповідання більш жвавішим:

Ne suspektante ion li iradis tra la arbaro. Subite eksonas pafo. - Нічого не підозрюючи він йшов через ліс. І раптом - постріл.

Спершу мовець використовує минулий час, але потім він змінює час на теперішній, аби слухач відчув, що він сам там присутній і може слухати звук пострілу.

Минулий час: IS-закінчення

Дієслово минулого часу (з закінченням -IS) показує, що дія або стан реальні, але відбулись в якийсь момент в минулому. Зазвичай дії або стани вже завершились:

laboris = дія "працювати" відбулась в минулому
estis = стан "бути" був раніше

Mi sidis tiam sur seĝo. - Я сидів тоді на стільці.

Сидіння дійсно було в минулому часі.
Mi estis knabo. - Я був хлопчиком.

Молодик був реальним в вказаний минулий час.
Hieraŭ mi renkontis vian filon, kaj li ĝentile salutis min. - Вчора я зустрів вашого сина і він ввічливо привітався зі мною.
Mi loĝis ĉi tie tri jarojn. - Я жив там три роки.

Моє проживання тривало тут три роки, але зараз не продовжується.

Якщо необхідно показати нюанси минулого часу, то можна також викоритати різноманітні додаткові слова, і також можна використати поєднальні форми дієслова. Але майже завжди достатньо просто використати минулий час:

Інколи можна побачити IS-форми, котрі показують щось, що виконається в майбутньому. Це є помилкою. Потрібно використовувати OS-форму, або якщо потрібно бути більш точним, estos ...inta. Таким чином, не говоріть: Mi venos al vi, kiam mi finis mian taskon. Говоріть: Mi venos al vi, (post) kiam mi finos mian taskon. Або: Mi venos al vi, kiam mi estos fininta mian taskon.

Майбутній час: OS-закінчення

Дієслова майбутнього часу (з закінченням -OS) показують, що дія або стан це не почались в момент мови. Звісно, майбутній час завжди незрозумілий, але він показує, що мовець думає, що щось дійсно відбудеться:

laboros = дія "працювати" ще не почалась і повинна початись
estos = стан "бути" ще не почався, але через деякий час він стане реальним

Mi sidos poste sur seĝo. - Я присяду пізніше на стілець.

Сидіння буде після.
Mi estos riĉulo. - Я буду багачем.

Те, що я буду багатим є фактом майбутнього.
Mi rakontos al vi historion. - Я розповім тобі історію.

Розповідь ще не почалась.
Morgaŭ estos dimanĉo. - Завтра буде неділя.
Mi loĝos ĉi tie tri jarojn. - Я буду жити там три роки.

Моє проживання тут ще не почалось, але коли воно почнеться, то буде тривати три роки.

Наказовий спосіб (імператив): U-закінчення

Наказовий спосіб дієслова (закінчення-U) показує, що дія або стан не є реальними, а бажаними. Наказовий спосіб не показує час дії, але дія зазвичай знаходиться в майбутньому:

laboru = дія "працювати" є дією, котру бажають, просять, наказують або до котрої прагнуть.
estu = стан "бути" є станом, котрий бажають, просять, наказують або котрого прагнуть.

Sidu sur seĝo! - Сідай на стілець!

Наказ або прохання.
Estu viro! - Будь чоловіком!

Наказ або прохання.
Ludoviko, donu al mi panon. - Людовику, подай мені хліба.
Ni legu la unuan ĉapitron. - Давай почитаємо перший розділ.

Вираження бажання.
Ĉu ni iru al la dancejo? - Чи не піти нам на дискотеку?

Питання про бажання. Але зазвичай в даному випадку мова йдеться про ввічливе прохання. Порівняйте з ввічливими проханнями нижче.

У побуджуючого способу чато відкидають підмет, якщо він є займенником vi: Venu tuj! = Vi venu tuj! Але таке відкидання можливе тільки в головному реченні, але не в підрядному.

Побуджувальний спосіб в ke-реченнях

Побуджувальний спосіб використовується в ke-реченнях, якщо головне речення якось показує бажання, ціль, думку і т.п.:

Mi volas, ke vi laboru. - Я хочу, щоб ви працювали.

Робота є дією, котру бажають.
Li petas, ke mi estu atenta. - Він просить, аби я була уважнішою.
Estas necese, ke ni nun unu fojon por ĉiam faru finon al tiu ĉi stato. - Необхідно, аби ми зараз раз і назавжди покінчили з цим положенням.

Ввічливе прохання

Аби ввічливо виразити своє прохання, то потрібно використати слово bonvolu плюс інфінітив. Таокж можна додати інші ввічливі вирази, наприклад mi petas, і т.п.:

Bonvolu sidi ĉi tie! = Sidu ĉi tie, mi petas! - Будь ласка сідайте сюди! = Прошу вас, сідайте сюди!
Bonvolu fermi tiun ĉi fenestron! = Fermu la fenestron, mi petas! - Будь-ласка зачиніть це вікно! =Прошу вас, зачиніть це вікно!

Не потрібно використовувати двічі закінчення -U. Не говоріть: Bonvolu sidu....

Примітка: Деякі використовують замість цього bonvole ...U, напр.: Bonvole sidu ĉi tie! Це достатньо логічної заміни, але вона не є звичною або традиційною.

Умовно-погоджувальні дієслова: US-закінчення

Погоджувальні дієслова (закінчення - US) використовуються для нереальної дії або стану, вигаданого або уявного.

laborus = дія "робити" є уявною
estus = стан "бути" є уявним.

Se mi estus riĉa, mi ne laborus. - Якщо я буду багатим, я не працюватиму.

Мова йдеться про вигадані або уявні стани і дії.
Se mi estus sana, mi estus feliĉa. - Якщо я буду здоровий, я буду щасливий.
Se mi nur loĝus en palaco! - Якби я тільки жив в палаці!

Життя в палаці є бажаним, але я знаю, що воно неможливе, тому що це тільки фантазія.
Mi ne farus la eraron, se li antaŭe dirus al mi la veron. - Я б не зробив помилки, якби він раніше сказав мені правду.

Та farus, та dirus тут показують уявну дію в минулому. Також можна показати минулий час за допомогою estus dirinta.

Також використовують умовне дієслово, аби м'якше показати прохання або бажання:

Mi dezirus aĉeti kelkajn aferojn. - Я б хотів придбати кілька речей.

Реальне бажання, але представлене у ввічливій формі.
Ĉu mi povus havi la skribilon? - Чи я можу взяти (мати) ручку?

Це ввічливе прохання.
Ĉu vi bonvolus paroli iom pli silente? - Могли б ви говорити тихіше?

Це ввічливе прохання.

Умовні дієслова часто використовуються разом з часткою se, котра показує умову, але використання se не значить, що потрібно обов'язково використовувати умовні дієслова:

Se li estus ĉi tie, li certe mirus pri la malordo. - Якби він був тут, він би звісно здивувався безладу.

Відомо, що його немає тут, але якби він був, то він також би здивувався.
Se li estas ĉi tie, li certe miras pri la malordo. - Якщо він тут, то він точно здивовується безладу.

Невідомо, чи тут він чи ні. Якщо він тут, то він також здивовується.

В кількох мовах форма умовного дієслова використовується також для того, аби колись було передбаченим. В Есперанто це виражається за допомогою поєднальних форм дієслова: estis ...onta aŭ estis ...ota.

Інфінітив

Дієслова закінченням -I тільки називають дію або стан. Вони не вказують ні про що йдеться мова - про реальне, про бажання або уявному. Вони також не показують час. Інфінітив традиційно розглядається як початкова форма дієслова. Тому дієслова в словниках представлені саме в формі інфінітива.

Інфінітив часто схожий на іменикову дію: labori = ідея діяння роботи; esti = ідея існування. Але однак є різниця.

Інфінітив в реченні звичайно відіграє такі ролі, котрі зазвичай відіграє іменник: підмет, додаток, pri-обставина, і т.п.: Morti pro la patrujo estas agrable. - Померти за Батьківщину приємно. Malbonaj infanoj amas turmenti bestojn. - Погані діти люблять мучати тварин. Kiu kuraĝas rajdi sur leono? - Хто наважиться проїхатись на леві.

Інколи інфінітив може мати прийменник перед собою: Unu fajrero estas sufiĉa, por eksplodigi pulvon. Але інфінітив не може мати N-закінчення.

Інфінітив може мати додаток, обставини і т.п., також як і присудок. Тому інфінітив є дієсловом:

manĝi rapide - їсти швидко

Інфінітив має обставину способа в вигляді прислівника.
poste manĝi - після їжі

Інфінітив має обставину часу.
manĝi pomon - їсти яблуко

Інфінітив має об'єкт.

Однак інфінітив не може мати власний (граматичне) підмет. Таким чином неможна сказати: mi manĝi, la knabino esti або т.п.. Частіше за все існує маючий на увазі підмет: сенсовий підмет.

Багато хто (але не всі) інфінітиви є як би скороченими ke-фразами:

Mi ĝojas vin vidi! = Mi ĝojas, ke mi vin vidas! - Я радий бачити вас! =Я радий, що вас бачу!
Mi vidis la knabon kuri. = Mi vidis, ke la knabo kuras. - Я бачив, як дитя бігало.

Інфінітив як підмет

Інфінітив може відігравати роль підмета речення, коли хочуть сказати, яким є дія інфінітива. Частіше за все присудком є форма дієслова esti:

Resti kun leono estas danĝere. - Залишатись зі левом - небезпечно.

Те, що є небезпечним, є дією resti kun leono. Danĝere іменою частиною присудка resti. Воно повинно мати Е-закінчення, тому що воно описує дієслово.
Kritiki estas facile, fari [estas] malfacile. - Критикувати легко, робити-складно.

Те, що є легким, є дією kritiki. Те, що є складним, є дією fari.

Інфінітив разом з підметом

Інфінітив часто використовується разом з підметом, від котрого він залежить.

Mi povas kuri. - Я можу бігти.
Li volis veni. - Він хотів прийти.
Ili devis cedi. - Вони мали відступити.
En varmega tago mi amas promeni en arbaro. ≈ ...amas promenon... - В спекотний день я люблю гуляти в лісі.=...любити гуляти...
Ŝi komencis senti doloron kaj rigidiĝon. ≈ Ŝi komencis sentadon de doloro... - Вона почала відчувати біль та окам'яніла.
Li ŝajnis subite kompreni. = Li ŝajnis subite komprenanta... - Здається, він раптово зрозумів.

Інфінітив є іменою частиною підмета li.
Nun ili ĉiuj iris dormi. = ...iris por dormi. - Зараз вони усі пішли спати.

Коли інфінітив відіграє роль por-обставини, то звичайно прийменник por відкидається.
Ŝi tuj kuris bati ŝin. = ...kuris por bati ŝin. - Вона одразу ж побігла бити її.
Kaj vi ne hontas fanfaroni per ĉi tio? ≈ ...hontas pri fanfaronado... - Тобі не соромно хвалитись цим?

Коли інфінітив відіграє роль pri-обставини, то часто відкидається прийменник pri.
Feliĉe mi sukcesis ekbruligi la fajron. ≈ ...sukcesis pri ekbruligado de la fajro. - На щастя, мені не вдалось запалити вогонь.

В наведених прикладах сенсовий підмет інфінітива є також підметом присудка. Але в деяких випадках інфінітив має інший підмет, ніж присудок.

Деякі присудки показують дію, котра має ціль повпливати на дію іншої людини (або речі). Такими дієслова, наприклад, є (mal)permesi, ordoni, doni, destini, peti, instrui, instrukcii, devigi, lasi, inviti, voki, sendi, (mal)konsili, komandi, konvinki, persvadi, memorigi та (mal)rekomendi. Людина (або річ), котра відчуває вплив, з'являється в таких дієсловах як al-обставина або N-обставина. Коли інфінітив з'являється разом з таким дієсловом, сенсовий підмет інфінітива відчуває вплив людини на речі:

Mi malpermesis al li fari tion. - Я заборонив йому робити це.

Підметові дієслова fari є займенником li.
Ili ordonis al mi veni antaŭ la vesperiĝo. - Вони наказали мені прийти перед вечерею.

Підметовий інфінітив veni є займенником mi.
La reĝo Aĥaŝveroŝ ordonis venigi al li la reĝinon Vaŝti. - Цар Агасфер наказав привезти до нього царівну Вашти.

Підметовим інфінітивом venigi є те, кому цар наказав. Вони маються на увазі, але могли б з'явитись в якості al-обставини: ...ordonis al iuj venigi...
Mi petas vin trinki. = Mi petas vin, ke vi trinku. - Я прошу вас попити.= Я прошу вас, аби ви попили.

Дієслово promesi не належить до цієї групи: Mi promesis al li veni al la festo. = Mi promesis al li, ke mi venos al la festo. Сенсовий підмет інфінітива veni є підмет підрядного дієслова.

коли підрядне дієслово є формою дієслів vidi, aŭdi, senti, imagi и т.п., може з'явитись інфінітив, котрий є іменною частиною присудка доповненням підрядного дієслова. Також таке доповненя є підметом інфінітива:

Mi vidis la knabon kuri. - Я бачив, як хлопчик бігав.

Kuri є іменою частиною присудка слова la knabon, доповненям дієслова vidis. Підметом інфінітива kuri є la knabo. = Mi vidis la knabon kuranta. Mi vidis, ke la knabo kuras.
Mi hodiaŭ matene vidis danci miajn knabinojn. - Сьогодні вранці я побачив, як танцювали мої дівчата.

Дівчата танцювали.

Інфінітив як доповненя

Інфінітив може бути доповненням іменника або прикметника (частіше за все варажаючого дію).

Forte min doloras la nepovado helpi vin sur via malfacila vojo. = Forte min doloras, ke mi ne povas helpi vin... - Мені заподіює велику біль неможливість допомогти вам на вашому нелегкому шляху.= Мені заподіює велику біль, що я не можу допомогти вам...
Mi ricevas grandan deziron edziĝi. = Mi ekdeziregas edziĝi. - У мене велике бажання одружитись.
Lia propono elekti novan prezidanton ne estis akceptita. - Пропозиція обрати нову голову не була прийнята.
Vi havis nenian rajton paroli al mi en tia maniero. - У вас немає ніяких прав говорити зі мною таким чином.
Ŝi ricevis la taskon trovi trinkaĵon. = ...la taskon, ke ŝi trovu trinkaĵon. - Вона отримала завдання знайти напій.
Mi estas kapabla instrui nur la francan lingvon. ...kapablas instrui... - Я здібен навчати тільки французької мови.
Mi estas preta iri por vi piede al la fino de la mondo. - Я готовий йти пішки за тобою на край світу.

Інфінітив з прийменниками

Зазвичай фразову роль інфінітива показують за допомогою контексту. Але іноді потрібно показати ролль інфінітива за допомогою прийменника. З усіх прийменників традиційно використовують тільки por, anstataŭ та krom. Однак прийменник sen все більш і більш частіше вживається перед інфінітивом.

Ni ĉiuj kunvenis, por priparoli tre gravan aferon. - Ми всі зібрались, аби обговорити дуже важливу справу.

Використовується por + інфінітив особливо тоді, коли інфінітив має той же самий підмет, що і присудок. Якщо два підмета є різними, то частіше за все інфінітив, що і присудок. Якщо два підмета є різними, то частіше за все інфінітив використовується без прийменника: Ŝi invitis min trinki kafon. = ...por ke mi trinku kafon. Після дієслів руху iri и kuri, переважніше використовувати інфінітив без por, навіть коли два підмета ідентичні: Mi iros ripozi. = Mi iros por ripozi.
Ĉi tie ne ekzistas akvo por trinki. ≈ Ĉi tie ne ekzistas trinkebla/trinkota akvo. - Тут немає води для пиття.=Тут немає питної води.

Якщо інфінітив є доповненям підмета, то використовують por поза залежністю від сенсового підмета.
En la domo estas jam nenio por manĝi. - В будинку вже нічого немає, аби поїсти.
La aliaj anasoj preferis naĝadi en la kanaloj, anstataŭ viziti ŝin. - Інші качки надали перевагу плавати в каналі, ніж відвідати її.
Vi nenion povas fari krom kunbati viajn dentojn. - Ти нічого не можеш зробити, крім клацати зубами.
Ne ekzistas alia bono por la homo, krom manĝi kaj trinki. - Немає іншого добра для людини, як їсти та пити.
Tion mi ne povus fari sen detrui mian reputacion. = ...sen detruo de mia reputacio / ... ne detruante mian reputacion. - Цього я не міг би зробити без знищення моєї репутації
Sen manĝi kaj trinki oni ne povas vivi. = Sen manĝado kaj trinkado... - Без того, аби не їсти та не пити, неможливо жити.

Між antaŭта інфінітивом втавлять порівняльну частку ol:

Oni devas iri longan distancon, antaŭ ol veni al la rivero. = ...antaŭ ol oni venas al la rivero. - Потрібно йти довго, перед тим як прийдеш до річки.
Antaŭ ol foriri li ŝlosis la pordon. = Antaŭ ol li foriris... - Перед тим як піти, він зачинив двері.

Використання інших прийменників перед інфінітивом не є нелогічним, але це може створити недорозуміння через незвичність.

Інфінітив в якості присудка

Інколи можно бачити речення (або підрядне речення), в котрих єдине дієслово є інфінітивом. Тоді по сенсу відноситься до побуджуючого дієслова або виразу з povi:

Grandega hundo metis sur min sian antaŭan piedegon, kaj mi de teruro ne sciis, kion fari. = ...kion mi faru. - Величезна собака поклала на мене свої передні лапи і я від страху не знав, що робити.
Mi efektive jam ne scias, kiel ĝin klarigi. = ...kiel mi ĝin klarigu. - Я дійсно вже не знаю, як це пояснити.
Ili ne havas, kion manĝi, ili ne havas, per kio hejti la fornon. = Ili ne havas (ion), kion ili/oni povus manĝi, ili ne havas (ion), per kio ili povus hejti la fornon. - В них немає нічого, аби поїсти, і них немає нічого, чим топити піч.
Mi havis tiam apud mia domo foson, kiu, se preni la plej malmulte, havis almenaŭ ok futojn da larĝeco. = ...se oni prenu la plej malmulte... - Тоді біля мого будинку в мене була яма, котра, щонайменше мала щонайменше вісім футів в ширину.
Ĉu esti aŭ ne esti, — tiel staras nun la demando. = Ĉu mi estu aŭ ne estu... - Бути чи не бути, - так стоїть зараз питання.
Kion fari? = Kion oni/mi/vi faru? - Що робити?

Інколи можна побачити інфінітив, котрий використовується замість наказового способу. Тоді наказ отримує відтінок нейтральності - ні ввічливо, ні не ввічливо, а просте константування. Сенсовий підмет інфінітива є достатньо загальним займенником oni. Таке використання зустрічається рідко: Nur prunti, sed ne restigi al si! = Oni povas nur prunti... (Тільки позичити, а не залишити їй). Замість наказу за допомогою U-форми, Доповідач виражає своє бажання як просту константацію факта, котрий не підлягає обговоренню. 1}Por landoj ne menciitaj en la listo sin turni al LF-KOOP, Svislando. Проста константація, що робити, аби замовити щось з LF-KOOP (назва журнала).

Інфінітив і іменникові дії.

Інфінітив і іменник, виражають дію, є схожими, але однак між ними є різниця. інфінітив завжди має маючий на увазі сенсовий підмет, котрий частіше за все ідентичний підмету присудка. Іменник, виражаючий дію, незалежно від підмета. Такий іменник називає дію без врахування того, хто в кінці кінців буде виконувати його. Значення речення може таким чином змінюватись, якщо інфінітив на іменнику, котрий виражає дію:

Malbonaj infanoj amas turmenti bestojn. = Ili amas, kiam ili mem turmentas bestojn. - Погані діти полюбляють мучати тварин.= Вони полюбляють, коли вони самі мучають тварин.
Malbonaj infanoj amas turmentadon de bestoj. = Ili amas turmentadon de bestoj, ĉu ili mem turmentas, ĉu iu alia turmentas. - Погані діти полюбляють мучати тварин.= Вони полюбляють мучати тварин, незалежно самі вони мучають, чи мучають інші.
Mi promesis amuziĝi. = Mi promesis, ke ĝuste mi amuziĝos. - Я обіцяв розважитись.= Я обіцяв, що я точно розважусь.
Mi promesis amuziĝon. = Mi promesis, ke okazos amuziĝo. - Я обіцяв розваги.- Я обіцяв, що будуть розваги.

Не важливо, хто буде розважатись.