Іменник - це назва речей, конкретних і абстрактних понять, людей, тварин, явищ, дій, якостей, видів, особистостей та інше. В Есперанто іменники мають закінчення О.
- tablo - стіл = назва конкретної речі
- hundo - собака = назва різновидності творин
- saĝo - розум = назва якості
- amo - любов = назва почуття
- kuro - біг = назва дії
- martelado - биття молотом = назва діяльності
- Petro - Петро = назва особистості
- Jokohamo - Йокохамо = назва міста
Після закінчення іменника О може слідувати J-закінчення для множиного числа, та акузативне N-закінчення. Можна використовувати обидва закінчення одночасно, але завжди спочатку йде J, а після N:
tabloj | tablon | tablojn |
hundoj | hundon | hundojn |
Можна змінити закінчення іменника О апострофом,але тільки тоді, коли після закінчення не слідує J або N: hund' = hundo, saĝ' = saĝo, am' = amo, kur' = kuro, Jokoham' = Jokohamo.
Вживання іменника
Іменники, або точніше частини речення з іменниками, можуть відігравати роль підмет, присудок, обставини абокличному відмінку, але вони також можуть бути додатковим описом або предикативний опис іншого слова.
-
La bona virino trankviligis sian soifon. - Хороша жінка вгамувала свою спрагу.
Частина речення la bona virino, чиє головне слово є іменником virino, відіграє роль підмета.
-
Mi vidas leonon. - Я бачу льва.
Іменник leonon є доповненням (та має акузативне закінчення -N).
-
Ludoviko, donu al mi panon. - Людовик, подай мені хліб.
Частина речення Ludoviko є кличним відмінком.
-
Sur la fenestro kuŝas krajono kaj plumo. - На вікні лежить олівець та ручка.
Іменникова частина речення sur la fenestro є обставиною (котра має прийменник місця sur).
-
La dentoj de leono estas akraj. - У льва гострі зуби.
Іменникова частина речення de leono є доповненням іменникової фрази la dentoj (та має прийменник de).
-
Mi estas muzikisto. - Я музикант.
Іменник muzikisto є предикативним описом підмета mi.
Іменникові слова
Деякі з частинок в Есперанто можуть бути підметовими частинами речення, якщо вони не мають закінчення О. До них відноситься іменники, табличні слова закінчуючі на U та O, назви есперанто-літер, числівникита часткаambaŭ.
Інші числівні прислівники можуть бути підметовими частками.
Власні імена
Повністю есперантизовані власні імена завжди мають закінчення О: Anno, Petro, Teodoro, Mario...Також не есперанто-імена є іменниками, але вони зазвичай не мають закінчення О: Anna, Peter, Theodore Roosevelt, Marie Curie, Deng Xiaoping. В тих імен можна відкинути акузативне N-закінчення, навіть якщо ім'я повино його мати. Читайте більш докладно пояснення про N-закінчення.