Към съдържанието

Приложението е задпоставено уточнително преизказване на част на изречението. То посочва същото нещо, но с други думи. Приложението посвоему описва предходната част на изречението, но е същевременно и самостоятелна част на речта. В устната реч обикновено се отличава с кратка пауза в началото и края, а в писмената обикновено се огражда със запетаи.

Приложението изпълнява същата функция, която изпълнява и предходната част на изречението. Ако предходната част има окончание за винителен падеж -n, то в приложението окончанието се запазва:

  • Karlo, nia prezidanto, prezentis Petron, la novan sekretarion. - Карло, нашият президент, представи Петро, новия секретар.

    И Karlo, и nia prezidanto са подлози, назоваващи едно и също лице. По същия начин и Petro, и la nova sekretario са допълнения, тъй като назовават едно и също лице.

  • Tie mi renkontis Vilĉjon, mian edzon. - Там срещнах Уил, моя съпруг.
  • La diablo lin prenu, la sentaŭgulon! - Дявол да го вземе, загубеняка му със загубеняк!
  • La koko, trumpetisto de l' mateno, per sia laŭta, forta, hela voĉo el dormo vekas dion de la tago. - Петелът, вестител(ят) на утрото, с високия си, силен и ясен глас от сън събужда бога на деня.
  • Li prelegis pri Hitlero, la fondinto de la naziismo. - Той изнесе реч относно Хитлер, основоположника на нацизма.

    Може да се каже: ...pri Hitlero, pri la fondinto...

  • Ni esprimas nian koran dankon al sinjoro Schleyer, la unua kaj plej energia pioniro de la ideo de neŭtrala lingvo internacia. - Изразяваме своите сърдечни благодарности на господин Шлайер, първия и най-деен привърженик на идеята за неутрален международен език.

    Може да се каже ...al sinjoro Schleyer, al la unua kaj plej energia pioniro...

Понякога приложението се въвежда с nome ('а именно'), tio estas ('тоест', 'сиреч') или друг подобен израз:

  • Mi renkontis mian malamikon, nome la mortiginton de mia patro. - Срещнах врага си, а именно – убиеца на баща ми.
  • Hodiaŭ mi ricevis duoblan pagon, tio estas cent dolarojn. - Днес получих двойна надница – сто долара.

    Mallongigo de: Tio estas: mi ricevis cent dolarojn.

Ne konfuzu apoziciojn kun nominacioj. Nominacio povas aspekti simile al apozicio, sed nominacio neniam havu N-finaĵon aŭ alian rolmontrilon. Komparu la jenajn frazojn:

  • Iuj asertis, ke ili vidis eĉ profesoron, Paŭlon Jenkins. - Някои твърдяха, че са видели дори професор, Пол Дженкинс.

    Изненадата е, че всички изобщо са видели професор. След това става ясно, че са видели тъкмо Пол Дженкинс. Paŭlon Jenkins е приложение.

  • Iuj asertis, ke ili vidis eĉ profesoron Paŭlo Jenkins. - Някои твърдяха, че са видели дори професор Пол Дженкинс.

    La surprizaĵo estas, ke ili vidis ĝuste Paŭlon Jenkins (kiu estas profesoro). Paŭlo Jenkins estas nominacio de profesoron. Profesoron Paŭlo Jenkins = tiun profesoron, kiu nomiĝas Paŭlo Jenkins.

Ankaŭ ne konfuzu apoziciojn kun la frazrolo vokativo, kiu ne havu rolmontrilon: Sidigu vin, sinjoro! Vin kaj sinjoro estas la sama persono, sed vin estas objekto, kaj sinjoro estas vokativo.

Ĉiu(j), ambaŭ или ĉio като приложение

Ĉiu(j), ambaŭ kaj ĉio povas esti klariga apozicio de substantivo aŭ persona pronomo. Se la substantivo aŭ pronomo havas N-finaĵon, tiam ankaŭ la apozicio havu tiun finaĵon (krom ambaŭ, kiu neniam povas havi N-finaĵon). Ĉi tiaj apozicioj ne staras ĉiam tuj post la unua frazparto, sed ofte iom pli poste en la frazo:

  • Ni ĉiuj legas. = Ni legas. Ĉiuj (el ni) legas. - Всички ние четем. = Ние четем. Всеки един (от нас) чете.
  • Ili ĉiuj sidas silente kaj skribas. = Ili sidas. Ĉiuj (el ili) sidas. - Всички те седят мълчаливо и пишат. = Те седят. Всеки един (от тях) седи.
  • Ŝi vidis, kiel la cikonioj forflugis, ĉiu aparte. = La cikonioj forflugis. Ĉiu unuopa cikonio forflugis aparte. - Тя видя как щъркелите отлетяха, всеки поотделно. = Щъркелите отлетяха. Всеки един от тях литна отделно.
  • La kolonoj havis ĉiu la alton de dek ok ulnoj. Ĉiu unuopa kolono estis tiel alta. - Всеки стълб беше висок осемнайсет лакътя. Всеки един стълб беше толкова висок.
  • Vin ĉiujn mi kore salutas. = Mi salutas vin. Mi salutas ĉiujn (el vi). - Сърдечно поздравявам всички ви. = Поздравявам ви. Поздравявам всички (от вас).
  • Ili ambaŭ estis bonaj homoj. = Ili estis bonaj homoj. Ambaŭ (el ili) estis bonaj homoj. - И двамата бяха добри хора. = Те бяха добри хора. И двамата (от тях) бяха добри хора.
  • Tio estas ĉio tre bona. = Tio estas tre bona. Ĉio (el tio) estas tre bona. - Всичко това е много добро. = Това е много добро. Всичко (от това) е много добро.

Словосъчетания

Speciala formo de apozicio estas kunskribo. En kunskribo pluraj (plej ofte du) samspecaj vortoj kunlaboras por esprimi ion specialan. La apartaj vortoj en kunskribo preskaŭ fariĝas unu kunmetita vorto. Oni elparolas ilin senpaŭze, kaj oni kutimas ilin skribi kune, sed kun dividostreko. Tamen ne temas pri veraj kunmetaĵoj. Gramatike oni traktas ilin (normale) kiel apartajn vortojn:

  • Pluraj ŝtatoj-membroj informis pri sia preteco ampleksigi la instruadon de Esperanto. = ...ŝtatoj, kiuj estas membroj [de UNESKO]... - Pluraj ŝtatoj-membroj informis pri sia preteco ampleksigi la instruadon de Esperanto. = ...ŝtatoj, kiuj estas membroj [de UNESKO]...

    И ŝtatoj, и membroj имат окончание -j, тъй като са две отделни думи.

  • La Franca flago estas blua-blanka-ruĝa. - Френското знаме е синьо-бяло-червено.

    Oni povus ankaŭ diri blua, blanka kaj ruĝa, sed la kunskriba formo montras, ke temas pri unueca difinita kolorkombino.

  • La fotoj ne estis koloraj, sed nigraj-blankaj. - Снимките не бяха цветни, а черно-бели.

    Oni povus ankaŭ diri nigraj kaj blankaj, sed nigraj-blankaj pli emfazas la kontraston al koloraj. Temas pri certa speco de foto.

  • Kio estos, tio estos, mi provos trafe-maltrafe. = ...mi provos, ĉu trafe, ĉu maltrafe, laŭ ŝanco. - Kio estos, tio estos, mi provos trafe-maltrafe. = ...mi provos, ĉu trafe, ĉu maltrafe, laŭ ŝanco.
  • Vole-ne-vole li devis konsenti. = Ĉu vole, ĉu ne-vole, li devis konsenti. - Ще – не ще, той трябваше да се съгласи. = Без значение дали иска, или не, той е трябвало да се съгласи.
  • Pli-malpli unu horon poste Marta eniris en sian ĉambreton en la mansardo. = Proksimume unu horon poste... - Има-няма час след това Марта влезе в стаичката си в мансардата. = Приблизително час след това…

    Iafoje oni povus same bone diri pli aŭ malpli, sed tio ne havas vere la signifon proksimume.

Komentaj apozicioj

Iafoje oni uzas apoziciajn frazpartojn, kiuj ne montras la saman aferon, sed kiuj aldonas ian informon pri la afero. Plej ofte temas pri loko, kie la afero troviĝas, aŭ de kie ĝi devenas. Tiaj komentaj apozicioj neniam havas N-finaĵon. Oni povus rigardi tiajn apoziciojn kiel mallongigitajn subfrazojn:

  • Prelegis interalie profesoro Kiselman, Svedujo. = ...Kiselman, kiu venas el Svedujo. - Между другото, професор Киселман от Швеция изнесе лекция. = Киселман, който е от Швеция.

    Може да се каже и: ...Kiselman el Svedujo.

  • Ni vizitis Tokion, Japanujo. = ...Tokion, kiu troviĝas en Japanujo. - Посетихме Токио, Япония. = …Токио, което се намира в Япония.

    Или: ...Tokion en Japanujo.

Обратно нагоре